Ваша спадщина – це наша спадщина

Лауреатам премії «Жива 2019» в номінаціях на найкращий слов’янський музей і об’єкт культурної спадщини зі слов’янських країн, які були оголошені в жовтні 2019 року в Чорногорії, на церемонії «Жива після Живі» в Санкт-Петербурзі були вручені статуетки богині Живи. Євген Артемов, директор Музею політичної історії Росії, який удостоївся нагороди за найкращий слов’янський музей 2019 року, прокоментував перемогу своєї установи наступними словами: «Отримання головної нагороди премії “Жива” – це велика честь для нас, особливо в рік 100-річного ювілею нашого музею. Перемога в конкурсі означає для нас не тільки отримання самої нагороди, а й визнання внеску нашої команди в розвиток міжнародного культурного співробітництва. Це також наш спосіб зміцнити зв’язки з нашими колегами з інших слов’янських країн».

Нагороду «Жива 2019» за найкращий об’єкт культурної спадщини зі слов’янських країн отримав Меморіальний комплекс “Брестська фортеця-герой” з Білорусі. «Напередодні 75-річчя Великої перемоги нагорода “Жива” має для нас особливу цінність і значення. В обороні Брестської фортеці брали участь солдати 30 національностей. Таким чином ми вшануємо їх подвиг і пам’ять про жертв війни» – підкреслив у своїй промові директор комплексу Григорій Бисюк.

В рамах круглого столу «Ваше спадщина – це наша спадщина», модератором якого виступив генеральний директор Російського національного музею музики Михайло Бризгалов, з промовами виступили директори та інші представники слов’янських музеїв: директорка Галерея Матиці сербської Тіяна Палковлевич Бугарскі, директорка Форуму слов’янських культур Андрея Ріхтер, Саріта Вуйкович, директорка, і Яна Вукичевич, кураторка, з Музею сучасного мистецтва Республіки Сербської, Боснія і Герцеговина, а також Саша Месец зі Словенського альпійського музею і Павло Доуша, суддя премії «Жива» і директор Національного музею сільського господарства в Чехії. Учасники круглого столу говорили про слов’янську спадщину як про важливий і значний елемент європейської й світової спадщини, який часто недооцінюється, а іноді навіть ігнорується. На закінчення експерти представили приклади успішного міжнародного співробітництва та наголосили на необхідності поширення знань про матеріальну і нематеріальну культурну спадщину слов’янських країн в усьому світі.

Scroll to Top