Темою обговорення, ведучою якого була президент PEN International, була цензура і автоцензура в тоталітарних режимах і молодих демократіях слов’янських країн. Пані Клемент у вступному слові звернула увагу на ситуацію в Мексиці, де журналісти, а перш за все журналістки, не тільки зазнають переслідувань з боку влади, яку критикують, але також знаходяться в смертельній небезпеці з боку наркокартелів і інших кримінальних організацій, якщо наважуються писати про їх злодіяння. На круглому столі, ведучою якого була Таня Тума, на тему цензури висловилися також Євген Попов, голова російського центру PEN з Москви, болгарська письменниця Здравка Евтімова, Гойко Божович з PEN-Сербія і Яні Вірко зі словенського центру PEN. Михайло Рябчук з України і Дімітар Башевскій з Македонії підключилися до дискусії в надісланих ними статтях.
Євген Попов підкреслив, що ситуація письменників в Росії далека від ідеалу. Гойко Божович в свою чергу вважає, що позиція письменників зараз дуже нестабільна, перш за все з огляду на нову хвилю націоналізму. За його словами кожен може писати те, що хоче, але при цьому медіальний простір є обмежений. З ним погодився Яні Вірко, додавши до слів колеги, що число видань журналів падає, ліквідуються доповнення до них, все більш небезпечним стає вплив капіталу на зміст. Здравка Евтімова оцінює ситуацію в Болгарії як демократичну і відкриту, хоча визнає при цьому, що головною проблемою є тяжке фінансове становище журналістів і письменників. Своє ставлення до цензури письменниця висловила однією фразою: «Цензура існує для того, щоб її долати і продовжувати писати».
Після закінчення круглого столу гості взяли участь в літературному вечорі, на якому мова йшла про книжкову серію «100 слов’янських романів», а також були прочитані фрагменти романів, що увійшли до неї. Увечері гостей приймали Янез Файфар, мер муніципалітету Блед, і Циріл Глобочнік, мер муніципалітету Радовлиця.
Більше інформації про захід та світлини можна знайти ТУТ!